Впровадження медіації, як альтернативного способу вирішення конфліктів - Peregrin Capital Group
Your protection and comfort
during legal proceedings
August 30, 2016 Впровадження медіації, як альтернативного способу вирішення конфліктів

В Україні дедалі частіше можна почути про практику альтернативних способів вирішення конфліктів, а саме про використання медіації. Становлення інституту медіації відбулося в багатьох країнах, майже в усьому світі. Медіація має серйозні перспективи розвитку і в Україні.

Медіація, як процедура вирішення правових конфліктів існує вже багато років. Застосування медіації дає змогу врегулювати юридичні конфлікти між сторонами позасудовим (альтернативним) способом. Порівняно з судовим способом вирішення спору, застосування медіації (за допомогою кваліфікованого посередника — медіатора) дає можливість усунути психологічний бар’єр, що існує при прямому спілкуванні між конфліктуючими сторонами. Залучивши до переговорного процесу медіатора, сторони визнають готовність до компромісу. Учасники медіації приймають рішення (на відміну від класичного судового розгляду, під час якого рішення приймає безпосередньо суддя), що задовольняє їх обох, а посередник лише створює умови, які дають можливість ефективно вести обговорення суті справи.

Медіації притаманні такі особливі ознаки:

  • добровільність застосування;
  • конфіденційність інформації;
  • наявність особливої структурованої процедури проведення;
  • залучення третьої сторони для подолання конфлікту (медіатора).

В Україні медіація знайома лише завдяки спонсорським громадським організаціям, які підтримують розбудову цього інституту та практично втілюють її цілі та методи в регулюванні суспільних відносин. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 13, рекомендує у кримінальних справах судам ширше використовувати категорії інституту примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним (як на стадії попереднього розгляду справи суддею, так і в судовому засіданні). А також повідомляти осіб, що вчинили злочин, про наявність таких організацій, та надавати відповідну інформацію. Пленум Верховного Суду наголошує, що за клопотанням учасників судочинства (особи, що вчинила злочин, потерпілого, їх представників) суд може оголосити перерву в судовому розгляді справи і надати їм можливість звернутися до зазначених посередників для вирішення конфлікту і досягненню примирення. Легального профільного закріплення медіації в українському законодавстві поки, нажаль, не існує. Законотворчість з цього приводу почалася тільки з 2011 року. Але жодний із законопроектів не був прийнятий парламентом України. На сьогодні в парламенті знаходиться новий законопроект про медіацію № 3665.

Аналізуючи даний законопроект, акцентуємо увагу на тому, що медіація, як спосіб вирішення конфліктів може застосовуватися в: цивільних, сімейних, господарських, трудових, адміністративних правовідносинах. Процесуальні відносини також підпадають під сферу медіації. Зокрема, у кримінальному процесі та у справах про адміністративні правопорушення. Питання про час застосування медіації також містить новий законопроект.

Відтак, медіація може бути проведена сторонами:

  • в досудовий період;
  • під час судового провадження;
  • після судовий період;
  • під час виконавчого провадження.

Варто зазначити те, що законопроект закріплює в собі гарантії збереження права звернення до суду усім особам, які використовують медіацію. Разом з цим, законопроект містить заборону застосування медіації у справах, де сторони не уклали мирову угоду або угоду про примирення згідно чинного законодавства.

Законопроект № 3665 визначає термін «медіація» — як альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участю медіатора досягти згоди для вирішення їх спору. Термін «медіатор» вживається у розумінні незалежного посередника, який допомагає сторонам спору в його вирішенні шляхом медіації.

Проект закону визначає основні принципи медіації, правові основи процедури, умови отримання статусу медіатора, особливості проведення медіації в ході судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації.

Аналізуючи проект, можна стверджувати, що він будується на принципі мінімального втручання держави в регулювання інституту медіації. Закріплення принципів добровільної участі, рівності, активності і самовизначення сторін медіації, свобода медіатора у виборі методів проведення медіації — справжнє цьому підтвердження.

Передбачено чіткі вимоги для отримання статусу медіатора фізичними особами: вік не молодше 25 років; наявність вищої або професійно-технічної освіти; проходження професійного навчання медіації. Медіатором не зможе бути особа, визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; яка має непогашену чи не зняту судимість; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з держслужби або зі служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення; яка перебуває на державній службі. Наявність юридичної освіти для медіатора не є обов’язковою. Крім того, законопроект забороняє медіаторам надавати будь-які юридичні консультації сторонам.

Також законопроект закріплює досить жорсткі вимоги щодо організацій, що забезпечують проведення медіації, об’єднань медіаторів. Зокрема, передбачається можливість оскарження дій чи бездіяльності медіаторів в конкретних справах; відповідальність медіаторів; створення і дотримання добровільних кодексів етики медіаторами; оприлюднення інформації для широкого доступу громадян, тощо. Проектом передбачено також ведення загального реєстру медіаторів України.

Загалом, на сьогодні, в Україні інститут медіації як альтернативний засіб вирішення спорів та конфліктів робить лише перші кроки, виробляючи свої стандарти, шукаючи засоби впровадження в суспільне життя. Медіацію доцільно було б застосовувати у вирішенні приватно-правових спорах щодо поділу майна, при встановленні батьківської опіки над дітьми при розлученні подружжя, при врегулюванні відносин між сусідами, при вирішенні спірних питань спадкового права, при розв’язанні конфліктів, що виникають між особами, пов’язаними трудовими, корпоративними відносинами. Відтак, виникає потреба у вивченні міжнародних стандартів у сфері медіації, залучення іноземного досвіду та прийнятті профільного закону в межах національного законодавства.

Всебічний розвиток інституту медіації, як альтернативного способу вирішення спорів та конфліктів сприятиме розвитку демократії, та громадянського суспільства, розвантаженню судових органів. А досягнення позитивних домовленостей між сторонами — забезпечуватиме збереження нормальних взаємовідносин та розвиток суспільства в цілому.

Світлов Сергій Ігорович

January 18, 2019 В Україні будуть введені нові засади соціальних послуг

17 січня 2019 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про соціальні послуги», який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та мінімізацію їх наслідків, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

January 8, 2019 З 1 січня 2019 року починають діяти нові правила двосторонньої торгівлі з ЄС

З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

December 17, 2018 Реформування державних і комунальних ЗМІ: стан та перспективи

Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», 31 грудня 2018 року є останнім днем, коли засоби масової інформації можуть здійснити роздержавлення, в іншому випадку – їх свідоцтво буде анульовано Міністерством юстиції України і вони не матимуть права випускати газети або журнали.