Окремі аспекти законодавчого ругулювання косметологічної діяльності - Peregrin Capital Group
Your protection and comfort
during legal proceedings
May 19, 2016 Окремі аспекти законодавчого ругулювання косметологічної діяльності

Проблематика законодавчого регулювання косметологічної діяльності, перш за все, стосується невирішеного питання – хто такий косметолог та яка освіта необхідна для заняття косметологічною діяльністю? Якщо звернутися до класифікатора професій (ДК 003:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. №327, професія косметолога відсутня, проте можна знайти професію провізора-косметолога.

Державний класифікатор професій визначає назви професій, у свою чергу вимоги до таких професій встановлюються Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я», затверджений наказом МОЗ України від 29 березня 2002 р. № 117.

Відповідно до вищевказаного Довідника, розділу професіонали в галузі фармації, провізор-косметолог надає косметологічну допомогу населенню; визначає та впроваджує раціональну технологію декоративного, гігієнічного та лікувально-косметичного догляду за шкірою та її придатками згідно з індивідуальними особливостями клієнта; здійснює фармацевтичну опіку з метою визначення патологічного стану шкіри та її придатків.

Слід зазначити, що досить часто надають косметологічні послуги населенню особи, які закінчили недовготривалі курси з косметологічного напрямку. Дана ситуація призводить до нерозуміння ситуації, хто має право надавати косметологічні послуги. Роз’яснює дану ситуацію чинне законодавство України. Якщо звернутися до Державного класифікатора професій, розділу працівники сфери торгівлі та послуг, цікавою виявляється професія «косметик». Завданнями та обов’язками працівника даної сфери є профілактична робота із здоровим волоссям, шкірою та нігтями, проведення косметичних процедур із покращення зовнішності (наприклад, макіяж, фарбування чи корекція). Тобто, можемо відмежувати косметологічні послуги та косметологічну допомогу населенню від косметичних послуг.

В основі косметологічних послуг одночасно полягає два фактори, які і є основним показником косметологічної послуги – головний (зовнішність) та додатковий (здоров’я). Що стосується косметичних послуг – то вони направлені виключно на зовнішність людини і не можуть впливати на організм та здоров’я людини. Шкода здоров’ю при наданні косметичних послуг може бути нанесена тільки при грубій необережності.

Тобто, косметологом може бути особа, яка отримала знання щодо дії біологічних речовин і правильне визначення спектру косметологічних процедур, залежно від стану здоров’я особи, особливих показників стану шкіри, тощо. Логічним видається висновок, що косметологічні послуги та допомогу населенню може надавати «провізор-косметолог», як особа, яка має диплом державного зразка, та термін освіти не менше 5 років, розуміє яким чином може вплинути той чи інший препарат на індивідуальні характеристики зовнішності та здоров’я особи, а також такі її професійні обов’язки визначені законодавством. Що стосується косметика, тобто особи, яка закінчила недовготривалі курси, що мають комерційну основу, то дана особа не може надавати косметологічні послуги та косметологічну допомогу населенню.

Так, на основі вищевказаного, можна прийти до висновку, що косметологічними послугами, або косметологічною допомогою в понятті законодавця є особливий вид допомоги, направлений на покращення зовнішності людини, на лікування або маскування дефектів зовнішності, з метою зміни психофізичного стану людини та задоволення її естетичних потреб.

Відповідно, ґрунтуючись на положення Цивільного кодексу України, за договором про надання косметологічних послуг одна сторона (виконавець), зобов’язується надати іншій стороні (замовнику), професійну допомогу, направлену на покращення зовнішності людини, на лікування або маскування дефектів зовнішності, що здійснюється з метою зміни психофізичного стану людини та задоволення її естетичних потреб, відповідно до завдання замовника та відповідно з вимогами встановленими чинним законодавством України, а замовник зобов’язується оплатити дану допомогу.

Іншим складним питанням, яке виникає в законодавчій сфері регулювання косметологічної діяльності є неврегульованість договору про надання косметологічних послуг. Через застарілість законодавства, яке не встигає за розвитком галузі косметології, на практиці, косметологи стикаються з проблемами при укладені договору з замовником або в питаннях здійснення своєї діяльності в рамках закону.

Слід виділити особливу проблему, яка характерна для надання послуг в сфері косметології: результат наданої послуги (навіть за умови її належного надання) може не відповідати очікуванням пацієнта, оскільки поняття краси є виключно суб’єктивним, а для досягнення певного результату процедури потрібен час, або потрібен комплекс процедур. Саме тому, при укладенні договору про надання косметологічної послуги, необхідно детально роз’яснити клієнту всі особливості та узгодити з ним очікуваний результат і можливі ризики, про що слід скласти письмовий акт, як підтвердження надання такої інформації для усунення проблем в майбутньому.

До того ж сама діяльність з надання косметологічних послуг, з правової точки зору, є потенційно конфліктною. Тому що, в роботі косметолога з клієнтом постійно можуть виникати складнощі, через які вже склалася стійка судова практика позовів клієнта до косметолога.

Реклама та особливості бізнесу сфери краси, мають велику кількість оголошень про «ноу-хау» косметологічних засобів, або косметологічні технології, які використовуватимуться вперше. Проте, законодавство дозволяє використовувати лише ті засоби та процедури, які вже пройшли перевірку, отримали сертифікат або дозвіл. Тому що, запровадження в своїй діяльності певного косметичного препарату, який не пройшов перевірку – це адміністративна відповідальність, а разом з завданням шкоди здоров’ю клієнту, може застосовуватися цивільно-правова та кримінальна відповідальність. Тобто, у випадку необхідності запровадження нового косметичного препарату або методики косметичних послуг слід обов’язково їх реєструвати та узаконювати, це допоможе зберегти репутацію та уникнути проблем в майбутньому.

Також досить проблемним питанням є надання інформації про майбутню процедуру та можливі ризики. На практиці клієнт очікує результату, який може не відповідати реальності, незважаючи на той факт, що косметолог його про це попереджає. Тому, необхідно письмово фіксувати, що клієнт проінформований про всі особливості процедури та можливі ризики. Тобто, за умови письмової згоди клієнта та вказівки, що у випадку виникнення складнощів після надання бажаної послуги претензій до косметолога він не має, спеціаліст не буде нести відповідальність. Доречним також буде видача довідок про підготовку до процедур та про догляд за зовнішністю після надання таких послуг. Якщо зазначення такої довідки, буде включено до договору та до інформаційної згоди клієнта про надання послуги, то це забезпечить роботу косметолога в площині законодавства.

Що стосується інформації про згоду клієнта на можливі ризики після надання послуг, то зазначимо, що повинна бути наявна інформація про стан здоров’я клієнта, певні наявні дефекти, повна інформація про косметологічну процедуру (час, тривалість ефекту, необхідність повторення процедури, можливі ускладнення та протипоказання). Важливо вказати всі можливі ризики та укласти таку згоду в двох примірниках – один для косметолога, інший – для клієнта. Інакше, у випадку незадоволення клієнта результатом, або з наявністю певних ускладнень, не вказаних в згоді, клієнт матиме повне право звернутися до суду.

Таким чином, в наданні косметологічних послуг та роботі косметолога дужу важливе місце посідає знання законодавчої сфери регулювання даних послуг та якісна договірна робота. Саме тому, для уникнення проблем в майбутньому, косметологу необхідно або детально з’ясувати всі деталі законодавства або звернутися до юриста, з метою формування пакету документів та уникнення проблем в майбутньому.

На сьогоднішній день законодавство в більшій мірі захищає права клієнта, як споживача послуг. Проте дане положення не відповідає умовам формування громадянського суспільства, направленого на захист особистості в цілому. Захисту прав косметолога майже не приділено уваги, ми не можемо говорити про інститут страхування професійної відповідальності, а законодавство, яке існує на сьогоднішній день, зовсім не відповідає реаліям та потребам практики надання послуг в косметологічній діяльності.

Вважаємо, що баланс між захистом прав учасників відносин по наданню косметологічних послуг може отримати стабільність тільки при біль активній законотворчій діяльності в даній площині.

Поки що, єдиним шляхом захисту прав, честі й гідності косметолога та організацій, що надають косметологічну допомогу, вбачається об’єднання в професійні спілки, асоціації. Відповідно до законодавства України, правовий захист учасників професійних спілок, асоціацій – є однією з цілей існування таких організацій. Крім того, вони мають широкий спектр повноважень по захисту прав, представленні інтересів, зверненні до державних органів, тощо.

Будемо сподіватися, що з часом та з детальним приділенням уваги до сфери надання косметологічних послуг, ситуація зміниться та проблеми в діяльності взаємодії клієнта з косметологом не будуть викликати конфліктності, що сприятиме покращенню професіоналізму, напрацюванню високої репутації косметологів та ще більш стрімкому розвитку індустрії краси.

Будемо сподіватися, що з часом та з детальним приділенням уваги до сфери надання косметологічних послуг, ситуація зміниться та проблеми в діяльності взаємодії клієнта з косметологом не будуть викликати конфліктності, що сприятиме покращенню професіоналізму, напрацюванню високої репутації косметологів та ще більш стрімкому розвитку індустрії краси.

Венедіктова Ірина Валентинівна

January 18, 2019 В Україні будуть введені нові засади соціальних послуг

17 січня 2019 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про соціальні послуги», який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та мінімізацію їх наслідків, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

January 8, 2019 З 1 січня 2019 року починають діяти нові правила двосторонньої торгівлі з ЄС

З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

December 17, 2018 Реформування державних і комунальних ЗМІ: стан та перспективи

Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», 31 грудня 2018 року є останнім днем, коли засоби масової інформації можуть здійснити роздержавлення, в іншому випадку – їх свідоцтво буде анульовано Міністерством юстиції України і вони не матимуть права випускати газети або журнали.