Захист прав суб’єктів медичних правовідносин: деякі теоретико-правові аспекти - Peregrin Capital Group
Ваша защита и комфорт
при ведении дел
23 мая 2016 года Захист прав суб’єктів медичних правовідносин: деякі теоретико-правові аспекти

В Україні останні десять років активно розвивається нова галузь права — медичне право, що залучає все більшу кількість фахівців від медицини і права, як теоретиків, так і практиків. Дебати спеціалістів у цій царині різновекторні : від визначення медичного права як галузі права, інституту права, галузі законодавства до практичних аспектів захисту прав людини у сфері охорони здоров’я. Юридична практика тежперманентно «збагачується» медичними справами судового і позасудового характерів, про що можна робити висновок на основі статистичних даних, аналізу судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень України. Розмежування договірної і деліктної відповідальності на практиці при веденні медичних справ виникає проблема правильного визначення виду цивільно-правової відповідальності відповідача — договірна чи деліктна. Питома вага справ, у яких переважає деліктна відповідальність, на сьогодні помітна. Оскільки, як правило, процес надання медичної допомоги, особливо в закладах державної і комунальної форм власності, не окреслюється у договірному порядку. А тому наявність договору в справі, на жаль, не виключає на практиці плутанини і провадження справ у «деліктно-договірному контексті», що суперечить доктрині цивільного права. Підставою для покладення договірної відповідальності є невиконання або неналежне виконання сторони договору зобов’язання з надання медичних послуг, зокрема у вигляді ненадання необхідного переліку послуг, неякісне надання послуги, незастосування відомих науці підходів, відсутність необхідної медичної техніки.

Особливості сплати деяких видів судових витрат при захисті прав людини у сфері охорони здоров’я. Важливою перевагою захисту прав людини у цій царині є також віднесення категорії справ про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом , іншим ушкодженням здоров’я або смертю до тих, що згідно з ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93 не обкладаються державним митом, обов’язок сплати якого часто є причиною відмови громадян захищати свої права в судовому порядку через свою фінансову неспроможність. Це положення закріплено і нормою п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (оскільки пацієнти — це споживачі медичних послуг), у якій передбачено, що споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами. Що пов’язані з порушенням їхніх прав. Окрім цього, відповідно до п. 3 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

З’ясування належного кола сторін процесу в медичних справах. Відповідно до норм матеріального права, цивільні позови про відшкодування майнової та моральної шкоди пред’являються до закладу охорони здоров’я на підставі ст.1172 ЦК України, що передбачає відповідальність юридичної особи шляхом відшкодування шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, а медичний(-ні) працівник(-ики) виступатиме(-уть) третьою особою на стороні відповідача. Коли йдеться про медичного працівника, який займається індивідуальною практикою, то позов пред’являється безпосередньо до особи, що завдала шкоди. Норма цієї статті передбачає відшкодування шкоди, тобто йдеться як про матеріальну, так і про моральну, і жодних застережень чи винятків у цьому контексті не міститься. Інколи на практиці нормативне положення ст. 1172 ЦК України тлумачиться більш вузько і її застосовують виключно в аспекті відшкодування матеріальної шкоди.

Роль судово-медичної експертизи у справах про захист прав людини в сфері охорони здоров’я. Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висновок експерта є важливим та необхідним засобом доказування у медичних справах. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються. Експертні дослідження, їх хід і результати викладаються у висновку спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього. Висновок спеціаліста складається за структурою та за змістом висновку експерта за такими винятками: а) особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а спеціалістом; б) у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до спеціаліста із замовлення; в) опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Окремо доцільно привернути увагу до судово-психологічних експертиз чи досліджень,які сприятимуть правникам в обґрунтуванні розміру моральної шкоди. Все частіше в позовних заявах зустрічається положення «заподіяну мені моральну шкоду оцінюю в 100 тис. грн», а в запереченнях відповідача — подекуди скушне зауваження, що позивач неналежно обґрунтував факт заподіяння моральної шкоди, а також грошовий еквівалент її компенсації.

Як правило, експерти проводять розрахунок матеріального еквівалента моральної шкоди за методикою Ерделевського-Антосика-Чепи-Болтівця, суть якої становить запропонована авторами формула, на підставі якої проводиться обчислення матеріального еквівалента моральної шкоди. Складовими експертної формули, зокрема є коефіцієнт, що встановлює розмір презюмованої шкоди (визначається за методикою Ерделевського, позначається у мінімальних заробітних платах), а також показник, який передбачає «базову психотерапевтичну сталу», яка визначається з метою недопущення перебігу психіатричних розладів лікування посттравматичної симптоматики.

Ірина Сенюта

15 апреля 2019 года Президент підписав Кодекс з процедур банкрутства

15 квітня 2019 р. Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства.

5 апреля 2019 года В Україні набули чинності нові правила трансплантації органів

31 березня набув чинності Закон № 2694-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині".

15 марта 2019 года Чоловіки зможуть брати відпустку у зв’язку з пологами

У Верховній Раді зареєстровано Проект Закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про відпустки", яким запропоновано надавати чоловікам оплачувану відпустку у зв’язку з народженням дитини.