КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАЇНИ - Peregrin Capital Group
Ваша защита и комфорт
при ведении дел
25 мая 2018 года КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАЇНИ

Особливістю сьогоднішнього суспільства є стрімкий розвиток нових знань, технологій і досягнень. Провідні університети світу, приймаючи виклики наукоємного суспільства також не залишаються осторонь та виводять свою діяльність за рамки простих центрів навчання і дослідження, формуючи новітні передові технологічні та інноваційні центри, які не тільки надають освітні послуги та культурний розвиток своїм студентам, а також вносять  вагомий внесок в економу міста та країни за допомогою комерціалізації інноваційних продуктів та розвитку трансферу технологій. Як свідчить світова практика, такі дії навчальних закладів можуть приносити вагомий економічний результат, підтримувати талановитих дослідників та створювати робочі місця для населення.

Дане положення підтримується й законодавцем, так, відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України «Про вищу освіту», наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись закладами вищої освіти, у тому числі через створені ними юридичні особи, предметом діяльності яких є доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності закладу вищої освіти до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.

Наразі можливо виділити 3 основні напрями комерціалізації результатів наукової і науково-технічної діяльності закладів вищої освіти, шляхом утворення юридичних осіб, як певної площини для здійснення досліджень та розробок:
1. Наукові парки. 2. Технологічні парки. 3. Консорціуми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», технологічний парк (технопарк) – це юридична особа або група юридичних осіб (далі — учасники технологічного парку), що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об’єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

Технологічний парк може бути створений як  об’єднанням ВНЗ, наукових установ так і  юридичних осіб. Результати науково-технічної діяльності здійснюються шляхом проведення наукових досліджень, до яких може залучатися будь-який дослідник, а не тільки штатний працівник навчального закладу. Окрім того, технопарк передбачає налагодження виробничого процесу – тобто вищий навчальний заклад може забезпечувати робочими місцями своїх випускників, викладачів, науковців, залучати інвесторів, отримувати гранти.

За допомогою технопарку вищі навчальні заклади отримують можливість надати своїм науковим колективам і окремим науковцям для здійснення комплексних досліджень засобів та приміщень, які не будуть залежати від фінансування з державного бюджету, та створення конкурентоспроможної науково-технологічної продукції, яка може бути комерціалізована у вигляді патентів, розробок, технологій, які будуть цікавими для придбання, забезпечуватимуть інтереси суспільства, та будуть залучати інвесторів до регіону. Інтелектуальний капітал та інфраструктура навчального закладу можуть слугувати певним «магнітом» для  промисловості і підприємництва, які будуть прагнути отримати доступ до ресурсів, що є тільки в розпорядженні навчального закладу (бібліотеки, дослідні лабораторії, спеціальне обладнання, висококваліфіковані викладацькі і наукові кадри). Тобто, технопарки підвищують престиж вищого навчального закладу та  його роль у розвитку регіону.

Подібним до технопарку засобом комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності вищого навчального закладу є науковий парк.

Згідно ст. 1 Закону України «Про наукові парки», науковий парк – це юридична особа, що створюється з ініціативи вищого навчального закладу та/або наукової установи шляхом об’єднання внесків засновників для організації, координації, контролю процесу розроблення і виконання проектів наукового парку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про наукові парки», науковий парк створюється з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі та/або науковій установі, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх впровадження на вітчизняному та закордонному ринках.

Тобто, науковий парк може допомогти вищому навчальному закладу реалізувати його інноваційні розробки,  що стане в подальшому підставою для  їх комерціалізації   та підвищення уваги вітчизняних й іноземних інвесторів до наукової діяльності навчального закладу. До того ж, науковий парк може бути ефективним засобом для забезпечення викладачів гідною заробітною платою та стабільною цікавою роботою, що буде мотивувати суспільство до зайняття науковою діяльністю, а це, в свою чергу, зможе вивести на інший рівень науку України в цілому.

Законодавець підтримує діяльність наукових парків. Так, наприклад, такі юридичні особи отримують можливість звільнення від сплати ввізного мита для ввезення наукового, лабораторного і дослідницького обладнання, а також комплектуючих та матеріалів, що не виробляються в Україні.

Проте, незважаючи на очевидну вигідність таких установ для навчальних закладів та регіонів, а також на певну підтримку з боку законодавця, реальна ситуація в країні залишається доволі нестабільною. Наприклад, згідно офіційного сайту Міністерства освіти і науки України, наразі офіційно зареєстровано тільки 16 технопарків. До того ж, технологічні парки не реєструвалися вже більше 10 років. Адже згідно ст. 4 ЗУ «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», підставою для державної реєстрації технологічного парку є включення його до переліку технопарків, що наведений у преамбулі цього Закону. Преамбула налічує 16 технопарків, інформація щодо яких розміщена й на сайті Міністерства освіти й науки України.  До того ж, державна підтримка таких установ та їх фінансування практично припинилося з 2006 року. Тобто, для нормального функціонування технопарків, вони повинні шукати підтримку в приватних підприємствах та в інвесторів. Дана ситуація не сприяє комерціалізації інноваційних продуктів навчальними закладами. Проте, технопарки можуть бути чудовим засобом для подолання кризи. Тому видається дивною ситуація, за якої навчальні заклади не використовують передбачену чинним законодавством України можливість.

Наукові парки можуть стати механізмом, що дозволить вченим, інженерам, підприємцям-початківцям, уникаючи на перших порах великих матеріальних витрат, апробувати нові ідеї та отримати кваліфіковану допомогу в оцінці їх перспективності, залучити до розвитку вищого навчального закладу та науковців венчурних фондів чи інших джерел для фінансування. Також, наукові парки —  це можливість для підприємництва налагодження співпраці з університетом, а для навчальних закладів – можливість комерціалізувати свою наукову та науково-технічну діяльність.

Цікавим способом об’єднання наукової діяльності університету з підприємництвом може слугувати консорціум.

Згідно ч. 6 ст. 27 Закону України «Про вищу освіту», заклади вищої освіти можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.

Спірним видається визначення консорціуму  Господарським кодексом України. Згідно ч. 4 ст. 120 Господарського кодексу України, консорціум – це тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

На перший погляд може здатися, що учасником консорціуму може бути тільки підприємство. Проте, відповідно до п.1 ч.2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Слід зазначити, що Господарський кодекс України оперує поняттям підприємство, та не надає визначенню поняттям «установа», та «організація». Зважаючи, що Господарський кодекс України було прийнято в 2003 році, можемо зробити логічний висновок, що законодавець мав на увазі суб’єктів господарювання – господарські організації, адже Господарський кодекс України з позиції регулювання діяльності навчальних закладів виступатиме як загальні норми, тоді як Закон України «Про вищу освіту», можна розглядати як спеціальні норми. Тобто, вищі навчальні заклади мають право створювати консорціуми та об’єднуватися з іншими юридичними особами для досягнення певної науково-виробничої мети, що буде мати в результаті комерціалізацію інноваційних результатів діяльності, проте не вчиняють жодних дій, що є дивним, адже вони отримують дійсно перспективні можливості для розвитку. Незрозумілою видається й позиція законодавця в даному питанні, адже відсутність урегульованості питання об’єднання юридичних осіб в консорціум заважає розвитку економіки та подолання кризи.

Слід зазначити, що в Україні наразі однією з найбільш важливих цілей є саме зрушити економіку з мертвої точки, запустити виробництво, створивши умови для ефективного інноваційного процесу. Найбільш швидким та ефективним засобом подолання кризи, залучення інвестицій та забезпеченням робочих місць може стати комерціалізація інноваційних продуктів вищих навчальних закладів.  Світовий досвід показує, що країни, які хочуть стати лідерами в обраній сфері техніки і технології, починають виробляти знання в даній області у себе вдома. Саме тому, розвиток наукових парків, технологічних парків та консорціумів для навчальних закладів повинен стати предметом дискусій як в науковій, так і в практичній площині.

Ірина Венедіктова

15 апреля 2019 года Президент підписав Кодекс з процедур банкрутства

15 квітня 2019 р. Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства.

5 апреля 2019 года В Україні набули чинності нові правила трансплантації органів

31 березня набув чинності Закон № 2694-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині".

15 марта 2019 года Чоловіки зможуть брати відпустку у зв’язку з пологами

У Верховній Раді зареєстровано Проект Закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про відпустки", яким запропоновано надавати чоловікам оплачувану відпустку у зв’язку з народженням дитини.